Книга Дикі паростки. Книга 4. Світлі часи.

Київ кипить подіями. Студенти виходять на центральну площу міста, щоб на холодному камінні виборювати майбутнє для України. У самому серці цих змін опиняється родина Луциків. Барикади пролягли не лише вулицями — вони розділили й рідних братів.

Іван Луцик потай підтримує протестувальників, а його донька Марія знаходить серед натовпу не лише віру в свободу, а й своє перше, щире кохання до юнака-страйкаря Олексія.

На протилежному боці стоїть Степан Луцик — людина, що вірить у порядок і чинить так, як вимагає службовий обов’язок. Він намагається застерегти брата від небезпеки, але сам опиняється втягнутим у механізм влади, що прагне приборкати протест.

Коли напруга досягає межі, Степанові надходить фатальний наказ: дати сигнал до силового розгону. Та в натовпі, проти якого спрямовані ці дії, він раптом бачить обличчя своєї доньки Аліни.

Це історія про мить, коли суспільні події перетворюються на особисту драму, а один наказ здатний назавжди змінити долю сім’ї.