Спогади і оповідання.

Окситанія - це, мабуть, найзагадковіший край Европи, настільки його історія, культура, мова виявилися затемненими в процесі розвитку європейської цивілізації. Фредерик Містраль - це найбільший поет південнофранцузького краю, який став навіть Нобелівським лавреатом, пишучи своєю рідною мовою. Ця книга спогадів присвячена його дитинству в рідному Провансі, темі формування особистости в ситуації морального та культурного опору офіційній ідентичности держави, в якій живе герой твору.

Попри світову славу, спадщина Ф. Містраля протлумачена українською мовою дуже мало: існує тільки одне видання його поеми «Мірейо» (К.: Дніпро, 1980). Переклад «Спогадів і оповідань» вперше був виконаний українською науковицею Ганною Чикаленко в 1912 р. й опублікований у «Літературно-науковому віснику». Це була символічна подія для обидвох бездержавних народів, які змагалися за збереження своєї ідентичности. У той час українці намагалися виявляти солідарність із іншими «малими» народами Европи, щоб у такий спосіб показати міжнародну вагу відродження забутих мов і культур.

Відкривання Окситанії - це відкривання неймовірно прекрасної за своєю природою краю, це занурення в історично важливі пласти Европи та пізнання притьмарених сторін давньої культури й мистецтва, які впливають на нашу сучасність.