Воскресле слово з небуття: історія української мови крізь призму її лексикону. Віктор Лакизюк

Зі сторінок дослідження виразно постає та розмаїта лексична матерія, з якої упродовж тисячоліть еволюціонували, формувалися сучасні слов’янські мови, головним чином – українська. Глибоке знання автором вимерлих і давніх мов дозволило йому вибудувати переконливі етимології дослов’янських реліктів, включаючи не тільки ключові етнічні назви, але й найважливіші одиниці топонімного простору. Монографія висвітлює найскладніші питання вітчизняного ономастикону на тлі міграційних процесів далекого минулого, а також на фоні історичних, археологічних та культурних особливостей України. У ній йдеться і про ті величезні можливості, що їх вітчизняна археологія майже не використовує у своїх етнодослідженнях.
Праця відповідає на низку складних проблем палеолінгвістики, які не були вирішені в кращих наукових школах світу, пропонуючи семантику значної кількості лексичного матеріалу, що належить до найдавніших корпусів світу – хатського, хетського, палайського, лувійських, а також хурритського.